Моя любов, якщо помру, а ти не зникнеш,
Нехай не зболює скорбота світ навколо.
Моя любов, якщо помреш ти, я ж не зникну,
Не має іншого фіналу наша казка.
Пил у пшениці, попіл в попелищі,
Час, як вода невпинна, змінний вітер
Принесли нам, як зерно, мореплавці
І ми у силах бути поза часом.
Цей простір пасовищ, де ми зустрілись,
маленька нескінченність! повертаєм...
Та ця любов, любов ні, не померла,
Так само, як не мала в світ пришестя,
Не має й смерті. Довжиною в річку,
Що змінює лиш землі й тільки гирло.
