Течи.
Розтікайся і сійся полум’ям мов вогонь,
Родися язиками у душах теплом і грій,
Смутком приспаної долі, лелій ту жарину
У долонях буденних років, людино,
Во славу доньок своїх і синів.
Живи.
Возрождайся, Боже, пеленою в
Материнських руках, обвивай чистотою
Життя у яслях бо діти…
В батьках, як Бог у людині. Як Любов у родині –
Сім’я.
Сійся.
Сіменем сійся, як тато у мамі, як Ти у мені, як я – у Тобі.
Візьми цей дарунок подихом в небі
Від мене Собі. І нехай у життєвій безмежі почує людина
Молитовно-бентежні, мовчазні слова золоті.
Золотом сипле зима.
Не сама - пліч-о-пліч з весною
Там де літо осінню марить,
А я – Тобою.
Сійся, Боже, у душах Любов’ю.
