Кінець був осені й дерева
Давно вже втратили листву,
І плаття гарні собі нові
Вони придбали з кришталю.
І задивившись на їх вбрання,
Здається ніби ти вві сні
Десь опинився. Ні. не може
Насправді бути це. Мені
Усе примарилось напевне,
Чи може ні? Чому ж тоді
У грудях серце так занило,
Коли згадав я знов ті дні?
Чи не в ті дні, коли в дорогу
Далеку мати провела
Мене. Ось тут і почала
Свої права качати доля,
І я, послухавшись її,
Купив квиток на потяг швидкий,
У інші мандрував краї.
І ось в оселі я привітній,
Зустріли радо тут мене.
І настрій гарний наче літній,
Здається,довго не мине.
Цікаву ведемо розмову,
Смачна вечеря на столі,
Тут гарну я уздрів дівчину,
Мені представили мені.
Своїми чорними очима
Мою увагу приверта,
А силу погляду своєму
Вона безспірно добре зна
