дивлюсь в ілюмінатор
своєї надводної тюрми:
бетон, вода і кораблі..
і місто на тій стороні... .
і більш нічого.
півтора роки на залізі
поряд з бетоном причальної стіни,
так і не побачивши далекі сомалійські береги,
наївшися безтактності держави,
і тарганів
на камбузі,
віддавши здоров"я корабельним пацюкам,
дивлюся в "люмік"-
далекі маяки,
баклан,
вода, залізо і бетон;
згадаєш - наче страшний сон;
а так безсмисленно,
ну точно сон-
вода, залізо і бетон.
