На нашій славній Україні (акростимх)
Небо радіє. День стає
А люди плачуть. Біль минає.
Навкруги знають, що ми є.
А ми самі доі незнаєм.
Школяр взяв сумку на рамне,
Іде він в школу - там навчають.
Йому байдуже хто веде...
Сумніви з малку дорастають.
Линяє думка у дитини,
Акорди родяться в душі.
Він доросте, він брехню кине,
Нове засіє у житті
І скаже - Я син України!
Його почують вчителі,
Ум їхній стане турбувати.
Камінь Сизифа в низ паде.
Радіти буде стара мати
А син колін більш не зігне!
Їсть те, що батько його втратив.
Нове, посіяне росте
І незабаром ввійде в хату,
