Бабусина пісня.
Чомусь така засмучена
Сидить біля вікна
Моя люба бабусенька,
Мила, чарівна.
Сидить, в вікно вдивляється
І щось собі співа.
На плечі коси впали їй,
Ті коси – сивина,
Бабуся їх оплакує
І чеше, запліта,
І згадує, як була в неї
Русая коса.
Та, ось на щоці зморщеній
З'явилась вже сльоза:
«Як пролетіла швидко
Молодість моя.
Дивись, онучко,
Як плине літо і зима,
Не плач, онучко,
Як в косі буде сивина,
Живи, онучко ,
І квітни, як весна,
Бо швидко пробіжить
Молодість твоя!»
