Повіяв вітер, листя зашуміло,
Це Осінь робить свої перші кроки.
І сонце променем останнім ще зігріло,
Замислився про свої юні роки.
Занурюсь в листопад, пожовкле листя.
Я вкриюсь ковдрою золотавого пошиву.
Від вітру шви на ковдрі розійшлися,
І я зрадів побаченому диву.
Ти була вкрита золотом листковим.
Побачив всю красу в приталенім вбранні.
До зустрічі з тобою був завжди готовий,
Ти завжди у моїх думках, в моєму сні.
Твій шелест, наче музика казкова,
А барви золотисті манять, просять.
Ти завжди чарівна, весела, нова.
Закоханий у тебе, юна Осінь.
