Сила дощу, розбий кайдани, звільни,
Кохання щоб було між нами.
Розлуку, сум навічно прожени,
Щоб ми зустріли красоту весни.
Мій брате вітер, розжени злі хмари,
Під зливу ненависті щоб ми не попали.
Щоб небо чисте було в нас над головою,
Щоб не покрилося життя журбою.
До тебе, місяць братику, звертаюсь:
«Нам освіти стежину, щоб не заблукали».
Під зорями у місячному сяйві
Розмови про розлуку будуть зайві.
До тебе, сонце, на колінах я звертаюсь:
«Зігрій єдину, що її кохаю
Тепло нам подаруй на все життя.
Щоб на завжди в теплі була моя».
Розв’яжу пута і прийду до неї,
До дівчини коханої своєї.
Тепер ми будем разом назавжди
І навіки кохання берегти.
