Там – в тихім краї,
Де у гущі лісовій джерела
Беруть свій початок,
Де в замріяних озерах
Дзеркалиться бездонне небо;
В краї, де ріки розтікаються:
Одні – в Балтійське,
Другі – до Чорного,
Де потім у бурхливій течії,
Обгортаючи старезний континент,
Знову зливаються
В одному океані:
Там десь Атлантиди проблиски
Вони у синій глибині,
В промінні сонячнім
Вінцем прадавніх спогадів
У попелі вітром розсіялись...
Там, де в часі розбігаються
На всі сторони думки
І мрії... шепіт соснових лісів
Та скрегіт водяних млинів
Лиш чутно тишиною лунить.
Там відгуки воєн страшних
Та відблиски легенд старих
У водоспадному сплетінні
Німі витають... Тихо...
Так тихо в Розточчі –
В краї мовчазних дзвіниць,
Розстріляних церков.
І мертвих цвинтарів...
