Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2553
Творів: 46314
Рецензій: 90456

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Дощ

© Микола Назарівський, 10-06-2010
Ця весна забарилась з рясними дощами.
Зачекались водиці спраглі поля.
І напитися хочуть дерева і трави,
Зволожити шкіру хоче мати-земля.

По небесному полі ходять хмари-отари,
І вітер-вівчар їх жене в далечінь.
А світило святеє нещадно так палить,
Наче кару виконує божу, прецінь.

Низхідною дугою вже котиться сонце.
Вітер ліг і затих, як той сон над котом.
Здоровенная хмара наповзла на віконце,
Як вагітна тварина з товстим животом.

Наповзла і завмерла. Не видно потуги.
Не луна ясний грім. Не щезає біда.
Але раптом далеко потягнулися смуги –
Із надутої хмари полилася вода.

І свіжість жадана наповнила груди.
І, купаючись в щасті, радіє село.
Старі люди сказали: життю іще бути.
Залило, зацвіло, ожило…

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Галина І, 10-06-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.69567108154297 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …