Осінь розлИла
В надщерблені келихи вікон
Морок.
Холодним потом
Вкрилося скло.
Літечко-літо
Змахнуло вбранням розмаїтним,
Та й вілетіло.
Наснилося,
Чи було?
Клин журавлиний,
Ти мій порятунок єдиний,
Мій безпорадний дороговказ.
Стою по коліна
В нотатках минулого літа,
Як вже стояла не раз.
На розстаннях перехрестя
Імлою сповиті.
Дощик марудний.
Нікуди не хочеться йти.
Руки холодні
Настирливо в спину штовхають –
Осінь у зиму
Уже збудувала мости.
