Думки - сир
пахнуть сірою.
очі наче блакитні,
з сірим.
не вовк не киця,
такі милі
шлюбні оголошення:
шукаю сирну партію,
в сиру квартиру.щоб
сірим шарфом закутати
сірий попел снігу,
і шматки цеглин,
на сірих крилах
в пакет з сиру.
Давай потягнемо ще
цю солону-солону резину
ПЛАВЛЕНИЙ СИРОК "ДРУЖБА"
Можливо ти колись помічав, що я зберігаю хліб в старому кошику з лози, обернувши в темний пакет для сміття, і цей винахід стоїть на холодильнику. От ми з тобою дуже схожі на ті хлібини. Я вважаю що я половина батону, я біла і захлинаюсь в цьому темному дешевому пакеті, ще й цей старий кошик стоїть високо, наче стьобає з величи моєї душі та мого вродженого естетизму. А коли мене знімають з цієї висоти то обов’язково ріжуть.
В тебе ж все по-іншому. По-перше ти чорний, бородинський, твердий хліб. По-друге ти продаєшся різаним, і сам вирішуєш скільки тебе кому дістанеться, кому який шматок. А головне ти спокійно лежиш в цьому кульку поряд ці мною, заплямлюєш мою логічну незайманість, виважену білизну чорними крихтами себе і солодко чекаєш поки тебе щедро намастять плавленим сирком «Дружба».
ПАЧКА ЩОДЕННИХ З ЛИМОНОМ
Скажи, навіщо ми прочитали, що таке смуток, у товстій забороненій книжці?! Тепер застосовуємо його в практичній діяльності навіть частіше ніж п`ємо свої чай-кава-тріно. І обов`язково з лимоном. І обов`язково з упаковкою щоденних ОК і безкоштовним додатком дрібниць.
Процес неминучий, але здоровий, бо ми не перестали знімати проби зі свіжої весняної трави, вистав затяжних гастролерів чи каскадерів (?!) і з попелу на джинсах.
Винесена пропозиція: бий-бійся-боляче, бо навіть у всіх трикутників насправді лише дві сторони. і в цьому не винні гучні нічні виклики і дзвінки, і навіть порожні домогосподарки.
Пропозицію не схвалено бо: в нас не того кольору волосся, таке ж червоне як і очі, реготати залишимо друзям-подушкам, і голос не в тій тональності малює мрії в шаблонах смс.
А ще в нас не та пісня і забагато лимонів. а інше все - створено для споживачів напівфабрикатів "вареники з фаршем жіночих проблем".
НАПЕРЕДОДНІ ПОВЕНІ
Цією зимою напередодні повені ми знову крокуємо по похилій - з ліва на право невміло. Підбори вб’ють неталий лід, порвуться светри – так відверто!(хоч прокидайся зранку і намагайся стерти все що вночі в наметах, чи в купейних вчились міняти за непевність).
Пігулки від болю чекають в шухляді нового загострення....і тонко-тонко розходяться полоси, від того як згоряють лампочки і відлітають ґудзики, від того як ламаються спогади, напередодні нової повені. А стріли так гостро по колу ще довго наздоганятимуть час, випереджаючи нас…
Напередодні повені хтось призначить больові місця для натискання, щоб марно попередити про небезпечність притискання… до вікон у вагонах. А ми напередодні нової повені отримаємо відзнаку з дипломом про погрози розповісти в пітьмі про свої таємниці: хлопцям про занадто худі сідниці, а батькам про стиглі полуниці.
Коло сумлінь нагадуватиме ворсистий м’яч. І солодка з виду цукерка надурить нас сповна. Всіх очікує гіркота! І люди, що не вписуються в коробки, мають свої творчі доробки, прибережені для нової повені і клеїтимуть з них річки-слова. Вони як мультфільм для дорослих: не камасутра і не безпорадний осел Іа.
А під нігтями у нас точаться води-слова. Все брехня! Це така гра – пісня! Неспокій розриває м’язи щоденно після опівдня. Бо ти! - Ти не носиш презервативи у задній кишені, ти не звертаєш уваги на чужі проблеми, в тебе є ідеальна система – афера (грабування дешевих скарбів очей пустих дівчат). Я?! Я - вже рік як бачу що це не жарт! Бо у нас є золотий запас брехні і зубів на губах.
Напередодні повені стаються дива: відключається вода – це така злободенна тема! Так під снігом тане моя спека! Пропадає задарма. Напередодні повені – пальці гублять телефонні дива. Вчора сьогодні завтра – каміння в горло затікає як нитка. Така руда з іржею рідина не рятує від зневожування.
Так із кохання проростає цегла-стіна, основа буття, в місті секондхендів і павутиння. Бо годиннички нервують світлофори, вони працюють цілодобово на переходах від повені до літаку «Зламана планета».
Ми літатимемо від весни до життя, щоб залишились сухими ноги в річці-протоці мертвого моря…
ВАННА ВІЙНА
"давай кохатися у ванній"(с)
Ванна. Душ. - реанімація. По святах ми починаємо вірити в реінкарнацію. Між нами мільйони станцій: кухня, коридор, вітальня - ти замість кави приносиш сніг у ліжко вранці. Але якими б не були коханці - я ніколи не дам їм навіть примірити твої капці, і махровий халат на зав`язці.
Ванна. Душ. Сауна - в цій спеці не може бути природного тепла - це штучна атмосфера. Я обираю зміну схеми евакуації. Через труби чи через дроти ? Але обираю не я. Мої режими - моя ж універсальна зброя: хоч тендітне, хоч грубе, хоч швидке і навіть ручне прання! Ось така я вміла машина!
Ти отримав мене в подарунок на розпродажі. Але я пральний монстр! Я потребую порошкового отруєння. Ти допомагаєш мені пом`якшувати воду противним фруктовим сиропом.
Визначення снарядів потребує вміння - А РОЗСТРІЛЯЙ МЕНІ ВСЮ ПЛИТКУ! Я ВДАВЛЮСЯ ШЛАНГОМ МІЦНО!
Зірви, розкрути на повну крани, перекрий водопостачання зразу ж, поки я не залила сльозами ванну.
А пухнастий коврик на підлозі продепілюй до облисіння пилесмоком. ДАВАЙ ВЛАШТУЄМО АНТИСАНІТАРІЮ ВДОМА!
І яке чистота має значення я згодна втопитись з тобою у ванній після чергового брудного побачення!
ІНСТРУКЦІЯ
Нерухомі предмети рухаються.
Якщо притиснути чутно
як вони бьються в конвульсіях.
Їх негазованими напоями не заправиш.
Для невагомості почуттів
рекомендують вимикати гальма.
Те що здається німим насправді говорить.
Якщо бризнути в обличчя вогнищем -
чутно як воно стогне. Матюкається,
зрікається власної німоти, брикається.
Так і жіноче тіло у порожньому ліжку -
нервово совається, шукає м.які кути…
Бо процес старіння не виліковний,
деякі і в 18 схожі на коробки:
паперові пом.яті з дірками і безкоштовні,
в інструкцію гарантія не входить,
і нікому віднести в ремонт.
АНАТОМІЯ
Я раз на тиждень
відзначаю воскресіння
і не просто чергову неділю
а справжнє з розіп.яттям,
хрестами і свічкою.
Себе як м.ясо на фарш
перекручую
після чергових витівок
ЖОДНА ТЕРКА
НЕ ПЕРЕМЕЛЕ
ПІСЛЯ ТЕБЕ
МОЇХ ХРЯЩІВ І ЖИЛОК.
Ти так глибоко мене розкапав,
що паталогоанатом
не візьметься мене вскрити.
Залишився один вихід:
стану назавжди жертвою
твого канібалізму.
САФАРІ
Кожного дня отримую мінімальну дозу -
пом.якшену форму брехні щоб вижити.
Якби я була страусом - я б замість
примітивного опускання голови в пісок,
нову станцію метро у сусіднє місто вирила.
Зараз модно колекціонувати пір.я і хвости.
НАВКОЛО ЗРАДЖУЮТЬ ЗАКОХАНІ В СЕБЕ КІЛЛЕРИ
Їх професійність навіть не потребує мети,
знищення - розвага для сильних.
Знищення процес завуальований.
І поки ти дихаєш я відчайдушно
тебе в себе закопую, зариваю на саме дно,
у найглибшу шахту надійно заховую.
Твої кроки як червоні плями в мене на тілі.
І які б не були понеділки й неділі
ми перетнемось в шлунку твого крокодила.
Там зашлаковане серце підкаже
куди нам себе подіти
розчленувати нутроші й продати
на запчастини тим кому ми не потрібні.
Це сафарі як шоколадний торт
відверто підбурює пристрість.
Для захисту в мене із зброї
залишилась лише звабливість.
Із нашого вишуканого зоопарку
давно сформувалась сільська птахоферма:
єднання з природою в туалетах,
вечірні сукні і модні футболки,
серед отруйних викидів
виготовлених у болоті смердючих
кондитерських виробів.
Тепер шукаючи поглядом один одного,
серед вульгарного світла і блискіток,
переховування в паралельних куточках,
схоже на оптимальне рішення.
МАНЬЯК
Він. В мені глибоко.
Хоча часто випадково вспливає
і агресивно б.є по поверхні,
протестує рогами й ногами.
Він. Мене отруює і не хоче їсти,
він мене зношує і він мене винищить,
він розріже на стрічки мої ребра
і до піску роздробить кістки.
Він. В мені кислотою все обіллє,
він стріляє точно і вбиває,
несанкціоновано без лецензії,
кожну клітину. І блює на ної ноги,
моїм же втомленим відчаєм.
Він. Зробить з мене рушник чи килим.
Він точно колись не втримає.
Точно колись вмиратиме і залишить
мене наодинці зі своїми залишками.
І тоді Я. Я його доб.ю.
Я довго-ДОВГО над ним знущатимусь.
Я навчусь використовувати всі засоби:
я отрую, стрілятиму неспішно,
Я ПОВІДГРИЗАЮ ЙОМУ ВСЕ НАЙЦІННІШЕ,
я його потім спалю і викину в річку.
Але. Я. Я - не зможу зробити це.
Він перший переможе.
От подивитесь.
ЦІНА. КОРОТКО
Наші дії втратили надію.
Я втратила довіру
І слово ми - не коштує стільки
скільки я плачу за хвилини
його фіктивної дії.
КРИМІНАЛЬНА БУХГАЛТЕРІЯ
Фригідна стерильність мого бірюзового мозку;
ментолова прохолода і я не підвладна жодним прийомам.
Відсутність збентеження у всіх випадках,
залізна витримка і знання власної вартості -
невігідна тепер нікому така коханка!
Із всіх почуттів залишилась лише власність.
І те формально. Кількість важливіша за якість.
Розумій тепер як хочеш мою банальність!
Спроможність бути чесними залежить від обставин.
Принциповість - бухгалтерія збитків.
Я давно підрахувала всі витрати:
гематоми на місцях поцілунків,
синці і шрами від збочень. МИ НАПИЛИСЬ
ОДНЕ ОДНИМ НЕВЕРБАЛЬНО АЛЕ ДО СХОЧУ.
Все що хтось не запам.ятав я внесла:
тут навіть кожна крапля крові-поту-води
І СЛОВА – ЯК ОСОБЛИВО
ТЯЖКЕ УШКОДЖЕННЯ. ЗНАЄШ
ЗА ВСІ ЦІ ПОДРЯПИНИ
НЕ ВИСТАЧИТЬ КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ
Тепер би швиденько зникнути куди подалі
я знайду без проблем для тебе нові місця на мапі,
щоб заховати тебе поглибше й подалі,
затоптати ногами розчавлювати вбивати,
помстись. Бо ти не вартий жодної усмішки
і жодної з монет, яких коштувало моє життя
коли ти мене методично руйнував.
