***
тільки яблучний сік так пливе по долоні,
вибирає правдиву траєкторію вен,
і здіймаються в темряві тепло-солоній
дві краплини очей, що прожили ще день
зеленіють хрести від живучого моху,
і прекрасні ангели позбуваються крил...
і траву переспілу, туманну і мокру
сивий смуток покори обняв і накрив
ти зриваєш колюче незаймане зілля
на пожертву предвічній готичній красі
буде гарний вінок на чоло божевіллю,
сік прорветься із вен і спливе по руці
