Я - равлик.
Маленький равличок.
Але, на моє лишенько,
у мене - прозора мушелька.
Це значить, що я живу
в хатинці з прозорими стінами,
де стеля прозора
й підлога така ж.
Я там живу. Я змушений.
Це значить, що на моє
блакитне внутрішнє око
рятівна повіка ніколи,
ніколи не опускається.
Я кліпаю шкірою,
мружусь всім тілом,
коли сліпучий місяць - уповні.
Це значить, що кожен може
роздивитися ту
любов глибочезну,
глибоку-глибоку,
ту відчайдушну віру,
ту безпорадну вірочку,
якою я, равличок, сповнений.
Це значить, що мерехтливе сяйво,
яке моя душа випромінює,
нічим, нічим не затулене.
Доки воно не щезне,
я нагадую зірочку.
А насправді, я - тільки равличок.
Закоханий і зажурений,
спустошений і замріяний.
