Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50943
Рецензій: 95696

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 22278, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.94.102.228')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Містика

Сон про діда Івана

© Катруся Степанка, 03-04-2010
                                                   Присвячено поету, журналісту Анатолію Яні
                                                    
      
Ще на зорі, раненько,
В старій дідівській хаті,
У двері йду тихенько,
Дід спить, в дальній кімнаті.

Чотири, немає і п’яти,
Навкруги тихо, мирно.
Я перейшла через Світи...
Занудилася сильно.
Де крайня північ – південь де,
Скільки доріг і часу...
Мить, я у рідній хаті вже,
Несу любові масу.
Так добре... затишно мені,
Любов ця гріє душу,
Іду у томній пелені,
Цим поділитись мушу.

Дід тихо,мирно, легко... спить,
Спокійний... мертвий наче,
Та це здалося лиш на мить,
Так не лякай, козаче.
А постіль біла, ніби сніг,
Чистенька, аж сіяє...
Від голови до пальців ніг,
Мов, сонечком вкриває.

А зліва... ноги - і до ніг,
Разом з’єднались ступні.
Дочка, неначе оберіг,
Всі лиха неприступні.
Зсковзнулася нога дочки...
Проснулася ураз.
Ступню до ступні – Ми тривкі.
Приставила ще раз.

Проснувся дід, сльози в очах:
– Катрусю, то є ти?
Як радісно то все у снах!
Так різні ці Світи.
Старенький – девяносто сім,
Вже всіх не впізнає,
Весь світлий... в білосніжнім всім
І руку подає.
Беру ту руку у свою,
Мій дід помолодів!
Всміхається... поруч стою,
Він потихеньку сів.

Присіла, обняла його,
Він каже: Я є А!
Не розумію я того,
Він знову: Я є А!
Ти дідо, внучка я твоя!?
Настійніше прохання
І очі в очі: Я є А!
Наказ, чи то благання.
Його лице – мій сивий дід!
Але, все ж, трохи інший?
Теж сивий – тільки діда слід,
Молодший і міцніший.

Проснулася у роздумах...
Чого... куди... іти?
Як розібратися у снах,
Кому допомогти?

     ***
Сьогодні бачила того,
Про кого дід просив,
У сні він показав його,
Так коротко, без слів.
З Одеси, хворий журналіст,
Поет, письменник – Яні,
Мов, одинокий впалий лист,
А кожний день – останній...?
В реанімації лежав
В чужім, холоднім краї,
Уже нікого не чекав,
Міраж – сади розмаї.
А! - Теж відкрилася ця суть,
Цей хитромудрий план,
Бо Анатолієм зовуть.
А дід мій є Іван.

Час відкриває нам усе,
Виконую бажання.
Так, інший Світ... у Цей... несе
Любов і душ єднання.
                                  

2008 р.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

Ранкова рецензія

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Сергій Козміч, 03-04-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.0022768974304 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …