Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2623
Творів: 47905
Рецензій: 92715

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Поезія в прозі

Монолог покинутої

© , 15-02-2010
…Дерева в садках бруньками розщебеталися.
Сонце чадило по носах ластовинням. Парад емоцій на людських обличчях тільки-но починався.
Ноги манірних модниць визирали спокусливим гріхом чоловіків і безцеремонно пхалися на тротуари.
Заштриховували останній лід жовтогарячі жилетки  - без хтивих потягів.      
Піарились автівки на стендах ще сирих доріг. З вікон переповнених «маршруток» визирали суцільні «щасливі очі».
Така собі зателепана вулиця. Аби спересердя не бабехнутися в цій кіптяві. Взялися сонячні зайчики хату перевертати!
А я йду.
Під ногами шлях перепелом підпадьомкає, в думках : «Я тут не живу; в нас не всі вдома». Київська гостина в ліктях попродиралась. А той сведер досі мій улюблений.
Леся Українка зі мною вітається – гранітними мазками творцем увічнена. Театральні афіші прізвищами переливаються. По бігбордах туди-сюди реклами чалапають.
З цього боку поряд – сонце, а з другого – мені б тебе ріднесенького. Стало б у мене два сонечка. Одне з прямим промінням, а те – з кучерявим. Зазолотили б ви мені душу – матінку!
От і перезимували окремо. Та не гоїть рани вкручене в небо світило. Помолитися треба зіркам диким. До Бога приповзти з прощенням. Насмітила я в світі чорним. А як скаже «йди» ,перекинуся кислим яблуком. Може, виплеснуся десь під стріхою недогризком. Мама вилає сльози ночам.
І живу ось так, землю ганьблячи. Сніг і той стороною. Задимів і час, у давність сплетений.
Переказуй всім, що весною захристосаюся з голубами. Бо як зрадив – розпанахаю по ріллі своє дихання.

А ти собі перехожий. Сірий чи рудий. То вже художнику вирішувати. Зі мною чи без мене – життя відріже свою лепту. Ми ж як жебраки – п’яні і перекручені.
Метафор замало переказувати одиноку скрипку.
А моє сонечко з карими промінчиками, та де світить, чи й дізнаюся. Вітрякам крила поперерубую, як не донесуть сто раз «кохаю».

Та заходьте вже, гості заморські.
- Алё. Привет. Как дела?

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

І як воно Вам так вдалося?..

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Наталка Ліщинська, 15-02-2010

обухом по голові

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Ярина, 15-02-2010

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Зоряна Львів, 15-02-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.80684399604797 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …