|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
51027
|
| Рецензій: |
95767
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 2119, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.141.41.187') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Анатолiй Iванов, 28-09-2006
|
А рушники - як брови на віконцях,
І вишивка матусина на них.
Червоні півники, яскраве сонце,
Немає рушників ніде таких.
Століттями боролися за волю…
Невже ми ладу не дамо самі?
І Ярослава Мудрого, і Ольгу,
На рушниковім бачу полотні.
Я чую мову нашу солов’їну,
Коли дивлюсь на вишитий рушник.
І на огороді бачу я дитину,
До праці українець змалку звик.
Як сонце сонях з рушника сміється…
Чернігів бачу, Запорізьку Січ…
Дівча червонощоке, що сміється,
І українську незрівняну ніч.
Палаючу на полотні калину,
Над ставом чистим – довгі коси верб.
На рушнику я бачу Україну,
Жовто-блакитний також її герб.
Тисячоліть на рушнику сузір’я,
На луках бачу, мов кришталь, росу.
На ньому мудрість пращурів Трипілля,
Талант людей до нашого часу.
Як сніг дістану білої тканини,
Бо уві сні казав Господь мені,
Щоб свою долю з долею Вкраїни
Я вишив теж на білім полотні.
***
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
