Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2689
Творів: 51225
Рецензій: 95850

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 19773, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.236.83.14')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Переклад

Єжи Фіцовський: ДВІ ТОПОЛІ

© Дана Рудик, 13-12-2009
                           Батькові

З фотографії вицвілий простір:
дві мовчазні тополі біля брами.
Зі спогадів батька часом іще
тамтешній вітер галуззя непокоїть.
Їх шум густий, що змовк давно,
подихом, натхненням снів моїх бував.
І йшли до мене дорогою поколінь
підкиївські гомінливі тополі.

Усе ще втікаю до вас,
мої дерева з-під хмар Горчакова.
Я не бачив вас, але згадую –
тінь  ваша біжить від батька до сина,
й простори обминає, і літа...
Мене не було. А ви – українські –
вже шуміли мені – у прадитинстві,
перед сотворінням мого світу.

Мені блиснуло сонце – над містом,
з грунту – ріс вуличний брук.
Звідки мені прийшли тополі й ліс цей,
у якому дуби дубам, букам буки?
І як повстав цей вірш, що завершую?
Чий спів по словах, наче вітер, по листі пробіг?

Так шумлять мені тополі твої, отче,
якому завдячую себе.

/З циклу «Польською» 1955/


Jerzy Ficowski

DWIE  TOPOLE
                                    Ojcu

Z fotografii spłowiała przestrzeń:
dwie topole milczące u bramy.
Ze wspomnień ojca czasem jeszcze
tamtejszy wiatr gałęzie niepokoi.
Ich gęsty szum, co dawno zamilkł,
tchnieniem, natchnieniem bywał snów moich.
I szły do mnie drogą pokoleń
podkijowskie  gadające topole.

Ciągle jeszcze uciekam się do was,
moje drzewa spod chmur Gorczakowa.
Nie widziałem was, ale wspominam –
Cień wasz biegnie od ojca do syna,
i przestrzenie pomija, i lata...
Mnie nie było. A wy – ukraińskie –
już szumiałyście mi – w pradzieciństwie,
przed stworzeniem mojego świata.

Mnie błysnęło słońce – nad miastem,
z gleby – rosły uliczne bruki.
Skąd mi przyszły topole i las ten,
w którym – dęby dębom, bukom buki?
I jak stał się ten wiersz, który kończę?
Czyj śpiew w słowach, jak wiatr w liściach przebiegł?

Tak mi szumią topole twe, ojcze,
któremu zawdzięczam siebie.    

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Тед Лещак, 15-12-2009

Мелодія слів у рядках розлита

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Василь Шляхтич, 14-12-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.55753707885742 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …