а прикинь, пересічемося з тобою на якійсь party
ну там віршики, бренькання, всі у вінках лаврових
потиснемо руки (долоні твої теплуваті)
представлюся - Той, ти здивовано вигнеш брови
але і ти, погодься, на свій аватар схожий мало
як казала одна поетка - і аватари у нас по Фройду...
присядемо поряд, я дорізатиму сало,
а ти розливатимеш дамам солодку воду
а когось з початківців пошлють за парою літрів
(тверезі поети - що може бути у світі гірше?)
і ми потихеньку нацокаємося до верлібрів,
зате буде над чим посміхнутись... і при чому тут її вірші..
і всі гуртом шукатимемо сенс життя в осінньому листі
а ти розкажеш, що в тебе діти, рибалка і дружина-лікар
а потім ми довго лякатимемо нічних таксистів
і порозходимося ночувати по своїх спальних ніках
а всезнаючі ангели, особливо той, що у них по віршах
гомонітимуть довго про химерну людську природу
але нерозбірливо і якось все тихше... тихше...
а мені присниться поетка... але це вже знову по Фройду...
