він ходить пішки і часом їздить трамваєм
у своєму портфелі павутину думок везе
його ніхто не бачив його ніхто не знає
він міністр вечірніх газет
він за кавою пильно вивчає новини свіжі
і кому те відомо що він бачить поміж рядків
його жадібний мозок перетравлює їх як їжу
навіть руки його після цього стають липкі
він читає незвично у якомусь східному ритмі
як танцює читає із гострим ножем в зубах
він плітки оборудує й гасить скандали спритно
і на людях знається як на грибах
він страждає безсонням і має шкідливі звички
він купається мабуть в козячому молоці
а коли в самоті він знімає свою рукавичку
мабуть пазурі й персні на чорній його руці
йому час підкоряється наче худоба безмовна
він пастух він господар апостол і проводир
перерізує горло і довго вмивається кров’ю
і стікаються в землю тонкі ручаї годин
він стоїть як пливе і скроні його гарячі
йому вітер доносить ознаки новин лихих
він поволі розводить стрілки важливих значень
і вже заледве стримує сміх
