Ви вірите у те, що каже Він? Не треба!
Бо Він сьогодні так багато говорив...
Ви ж знаєте - у Нього просто таке кредо,-
Якмога більше гарних слів.
Говорить їх, немов кидає
Росу на стомлену траву.
І знає - хтось, - та й позбирає
І прийме ту фальшивку за красу.
Сьогодні Ви, а завтра, може, інша...
Та хто її вже тільки не збирав.
Та тільки я лиш знаю, хто у Нього найвартніша,
За кого Вн, можливо, навіть душу б дав.
Він з нею теж колись міг говорити
І чути її голос, дотик тіла.
І мигдалеві очі не дурити -
Йому цього ніколи й не хотілось.
Вона пішла - Він вмер, та вам цього ніколи не збагнути.
Минуло все, як швидкоплинне свято.
Слова його яскраві й теплі, та облудні.
Я - його Совість.
А хто ви, дівчата?
