Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50933
Рецензій: 95689

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 18371, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '54.224.52.210')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Казка

Про кота Коцького

© Микола Цибенко, 02-10-2009
Про кота Коцького
За мотивами української народної казки
Жив собі на світі дід
сам -один багато літ,
тільки мешкав разом з дідом
вже підстаркуватий кіт.

Самота та самота,
тягарлива німота,
звик тому дідусь постійно
говорити до кота.

Кіт уважно слухав річ,
поглядаючи на піч,
там старий махав руками,
як вітряк, урізнобіч.

– Ти лінивий, зрозумій,
ще й мовчиш, немов гордій, –
гнівно дід кричав із печі, –
хліб жереш даремно мій!

– Із ослона краще б зліз,
бо мишва гасає скрізь,
як хвоста тобі відкусять –
реготатиму до сліз.

– Б’єш ти байдики щодня,
як не гульки, то спання,
прожену тебе, я бачу,
мов погане кошеня…

Якось пізно уночі
дід, заснувши на печі,
так хропів, що біля печі
аж бряжчали рогачі.

Кіт на діда поглядав
і подумував: – Шкода,
прожене старий і справді,
отака мені біда.

– Я втечу від нього сам,
вже обрид постійний гам,
в лісі десь знайду притулок,
мабуть, буде краще там.

Як надумав – так зробив,
за узвіз, через горби,
швидко він добіг до лісу,
де росли товсті дуби.

Відпочив до ранку там,
як минула темнота –
йшла лисиця з полювання
і побачила кота.

– Добриий день! Ти хто такий?
– Я вітаю залюбки!
Звати паном Коцьким! Тільки
звір страшний я ще й прудкий!

Хоч лисиці сміхота
затрусила живота,
дуже чемно запросила
до свого житла кота.

– Дома я живу одна,
в мене є всього сповна,
та немає чоловіка
і тому така сумна…

Згоду кіт відразу дав:
– Що сама – таки біда,
буду я за чоловіка,
до свого веди гнізда.

А лисиця – скік та скік,
то в один, то в інший бік,
то на Коцького погляне
з-під опущених повік.

До житла ввела кота,
той понюхав: – Смакота
чую в тебе пахне з печі!
– В мене півень мліє там…

Тут лисиця круть і верть,
налила сметани вщерть,
і до півня та сметани
додала хлібини чверть.

З’ївши півня геть дотла,
кіт промовив спроквола:
– Добрий харч, але замало,
подавай сюди вола!

Поки півня кіт ковтав,
до лисиці завітав
гість вухатий, довгоногий –
заєць Зігнута П’ята.

У щілину всунув ніс,
про вола почув – та в ліс
від порога задки, задки,
і – бігом, мов гнався біс.

Так узнали всі зайці,
потім – дикі кабанці,
і почув ці вісті в лісі
кожен звір наприкінці.

Троє друзів – вовк, ведмідь,
і кабан підрядвсеїд
теж дізналися про пана,
про негаданий прихід.

Зацікавилися враз
і до зайця: – Вируч нас,
хай лисиця ту звірину
приведе нам напоказ.

Заєць тілом аж обм’як,
відмовлявся сяк і так,
та ведмідь на нього рикнув –
довелося йти однак.

Заєць Зігнута П’ята
до лисиці завітав,
на порозі боязливо
став, неначе сирота.

Поглядав в кутки житла,
ледве ікавку здолав,
потім все-таки повідав –
хто й чому його прислав.

А лисиця: – Буде так –
хай обід із трьох воляк
троє друзів тих готують:
завтра прийдемо в дубняк.

Заєць довго не чекав –
дав такого драпака,
наче задні його п’яти
звір кігтищами торкав.

Троє друзів на горбку
вже чекали в дубняку,
заєць сорок раз збивався
поки вість казав таку.

Вовк дослухав до кінця:
– Зрозуміла звістка ця,
певність маю, любі друзі,
не скує нам страх серця…

Хрокнув згодливо кабан:
– Не страшний нам Коцький-пан!
А ведмідь додав басищем:
– Трьох волів?! Оце гурман*!

Друзі викрали з села
одного лише вола,
їх і так удача тільки
від розправи відвела.

Харч зварили в дубняку,
стіл зробили нашвидку,
а по тому, хто де може,
заховалися в ліску.

Вовк – клубочком у кущах,
страх тамуючи в очах,
а кабан зарився в ямку,
листям вкрився, мов зайча.

Поруч дуб високий ріс
і ведмідь туди заліз;
всі принишкли, причаїлись
і позиркували в ліс.

Раптом вгледіли – ідуть,
важно лапками плетуть,
приодягнені, грайливі,
лиш хвостами круть та круть.

Кіт нюхнув – почув обід,
аж схопився за живіт,
та як нявкнув до лисиці,
мов розвалювався світ.

А ведмідь подумав: – Все,
вже очищами пасе,
бачить – двох волів бракує,
зараз всіх нас рознесе.

Враз кабан хвостом крутнув,
Коцький тут таке утнув:
думав – миша шелестіла
і за нею шугонув.

Хвіст кігтищами притис,
а кабан, здійнявши виск,
з ямки вискочив, мов куля,
аж летіли листя й хмиз.

Кіт і сам від страху – вбік,
та до дуба тільки скік,
а ведмедю – наче ззаду
хто жариною припік.

"Туша" в нього не легка,
гілка видалась тонка,
і ведмідь на вовка гепнув
прямо зверху сторчака.

Вовк, ведмідь – навтікача,
та й кабан давно помчав
між кущами прямо в хащу,
по дорозі лиш вищав.

Через кілька днів однак,
вгамувавши переляк,
друзі знов зійшлися разом –
ліс один же як-не-як.

Сіли поруч на пеньку
у густому дубняку,
розказали всі по черзі
про пригоду нелегку.

– От так звір! Оце так пан! -
хрокав вражено кабан.
Вовк про Коцького доповнив:
– Тільки злий, мов бусурман**!

Слово мовив і ведмідь:
– В інший ліс тікати слід!
І втекли. А в цьому лісі
панував ще довго кіт.

Та й лисиця – пані теж,
вихвалялася без меж
і щодня гуляла лісом
з царським гонором, авжеж...

Так і правив лісом жах,
клятий знав до звірів шлях,
от до чого вже призводить
непомірно впертий страх.

                  *  *  *

Нам ці звірі не взірець,
як то кажуть – хай їм грець…
Отакі-то справи, друзі,
а цій казочці – кінець.

*гурман – той, хто любить вишукані страви.

**бусурман – людина іншої віри.


Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 4

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Світлана Козаченко, 08-11-2010

[ Без назви ]

© Карина Лукашенко, 01-12-2009

Казка з дитинства

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Василь Тибель, 05-10-2009

Майстерність очевидна

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
©  Володимир Сірий, 05-10-2009

рекомендую!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Тетяна Мельник, 03-10-2009

Батьки, -ЧИТАЙТЕ!,,,

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Василь Шляхтич, 03-10-2009

Дякуємо!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ганна Осадко, 03-10-2009

Та хіба можу приєднатися до

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Наталка Ліщинська, 03-10-2009

!!!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Галина Михайловська, 03-10-2009

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Зоряна, 02-10-2009

Ви вже знаєте, куди я понесу казку....

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Залєвський Петро, 02-10-2009

Пісня!

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Дара К., 02-10-2009

Трішки про все

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
©  , 02-10-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.44127202033997 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …