Ти – моя ковдра в клітинку. Ти – мій липовий чай.
Я тебе, як хвилинки, складаю у стоси й вивчаю.
Ти – ожиновий джем. Ти – чорничне вино.
Ти, на прізвисько Джеммі, як у німому кіно.
Сходинка вгору – цукор, сходинка вниз – сіль,
Джеммі, дай мені руку. Знаєш, як пахне ваніль?
Знаєш, у тебе очі схожі на жменьку насіння,
Джеммі, ах, милий хлопче, я ж до смішного осіння!
Ти ж – мій рояль капризний. Ти – мій безмежний сон.
Так, Джеммі, так, репризу грає акордеон.
Крихітки коріандру, крига медових мрій,
Джеммі, тобі у мандри я би спекла пиріг.
Джеммі, лишись до ранку. Бачиш, застиг твій чай.
Ти… Я шепочу п’янко. Ти… Я тебе вивчаю.
