Talk like a big business tycoon,
But you’re just a hot-air balloon,
So no one gives you a damn.
You’re just an overgrown school-boy,
Let me tan your hide!
F. Mercury
Тим онаністам,
присвята духу,
а навіщо читати смисл, коли є прості слова, ні як не пов’язані з «річчю-в-собі»,
онаністи, елементарність,
не дивує,
вбиває,
напевно потрібно забути «золоту» і «срібну» поезію,
сюрреалізм, потік свідомості,
звичайна простота не залишає байдужим,
а Далі…
мабуть забули.
Не залишається таємниць,
не цікаво, коли не має, що домислити,
спрага і жадання «приколів»,
про творчість і не йдеться,
Рей Чарльз – уособлення творчості,
завжди живі легенди,
проти марнослів’я.
А що далі,
відкритий простір,
котрий поступово займають онаністи,
зворотна сторона самої «зворотності»,
істоти, не особистості,
особистість прозріває, вічність,
особистість залишиться.
Певна ритміка, калатання серця,
очі впевнені, розум світлий,
лицарі духу,
на Небесах видно краще.
