Кілька речей з різних циклів, присвячених танцям з вогнем.
ВОГНЕПЛЯСКА
Гуляй вогонь довкола рук,
читай вірші в шаленій спразі!
Я уособлюю твій рух,
ти віддаєш мене екстазу.
Усе й одразу! Шанс один
не обпекти рожеву шкіру,
щоби у танці не згоріти,
надати тілу форму виру.
І зрозуміти все в тобі,
глибоку мудрість підкорити.
У танці, наче уві сні
хвилини вічність жити... жити...
***
ВСЕРЕДИНІ СОНЦЯ
Вогонь навколо тіла дозволяє осягнути Сонце.
Вогонь навколо рук дає можливість рухати тепло.
Танцюй, танцюй, шалений Діоніс блаженний,
загорнутий у жовте полум’яне кімоно.
Вогонь в артерії нагнічує напружене серденько,
пришвидшується подих, наче коваля міхи.
Ви бачите? Ви чуєте, співає як стихія?
Як світ навколо бога закрутився в вир?
Вогонь навколо тіла дозволяє осягнути Сонце.
Вогонь навколо рук дає можливість рухати тепло.
Танцюй, танцюй, Людино, богом із блаженним,
загорнута у жовте полум’яне кімоно.
***
ВОГНЯНИЙ ЕТЮД
Від польоту гарчить із ярістю,
проникає в тебе без контакту,
полонені обидва у такту,
запускає що в рух світлий танець.
Оприлюднена міць огортає
все живе, що в діаметрі світла.
Усередині вогнища – тіло,
палає, але не згорає.
Відкриття пітьми вечірньої у світло,
свавільне світло відповіді Сонцю.
Воно грає своїм жовто-білим
йому руху ніколи не досить.
Віднаходим себе на межі,
край життя понад опіком – близько,
хоч і слизько, але так приємно
танцювати на грані душі.
***
