Вогню надії не зупинить
Буря брехні і вітрів злочин.
Камінь, якого Сизиф точить
Не в силі здушити калини.
Піднята, народ поєднає.
Збагнена правда стане квітом.
Нам соромитись перед світом
Причин ніяких вже немає.
З часом і віра в нас дозріє
І добро брата, нашім стане.
Бог, який скинув з нас кайдани
Добро в усіх серцях засіє.
Лиш сестро, брате - будьмо разом!
Промиймо руки наші й очі,
Бо бруд і темрява торочить
Серця і край, наче зараза.
В бруді блоха й воша щаслива
Ми люди а не паразити
Попробуймо як люди жити
Просімо в Бога справедливість.
