А хочеш – я буду кішкою…
До тебе прийду вночі.
Прочапаю чинно по ліжку,
примощусь на лівій щоці.
А хочеш – примощусь на правій,
примруживши хитро очі…
І лапкою дам по носі –
«Та що ти від мене хочеш?!»
Образив. Такий ти котик.
Я ніжно, з любо»ю – а ти…
Граю п»єсу спротиву –
Бунту на кораблі
(ховаю очі сумні).
Сцена перша: «Сльози».
«Сонечко, що ти хочеш?..»
Не переконливо, ні…
Отже, давай спочатку –
тож прокидайся. Іду!
«Миле моє курчатко…»
Що відповісти Йому?
Добре, я завтра подумаю
(третя година ночі).
Сцена друга: «Стомлена» -
і лагідно мружу очі.
Серце моє ти, серце,
самий ніжний на світі…
Не вмієш - на мене сердитись,
Умієш – не розуміти.
Але – та затята істина
на кожен приходить вік.
Не розуміти жінку так –
може лиш чоловік.
