у неіснуючій кав’ярні
неіснуюча офіціянтка
приносить тобі у порцеляновій філіжанці каву
і ранкові газети
ти дивишся у крихітні вікна
затягнуті кавовими у тон обрусам фіранками
і не читаєш ранкових газет
п’єш каву
вбираєш у себе її паруючий аромат
її темний у тон обрусам та фіранкам колір
її гіркий у тон непрочитаним газетам смак
за хвилю ти мав би вийти
в оті дерев’яні із залізним замком двері
але не зможеш
принаймні
поки не вицвіте
ота
(що висить на моїй стіні)
твоя стара фотографія
