Спромоглися – побороли. Скромно так, і без образ.
Стала темнота прозора. Зникли всі уривки фраз.
Вітер вільний – у обличчя;
В серце – тихий супокій;
У легені – свіжість літа;
В голову – цистерну квіту.
Весь непотріб – на узбіччя,
Всім – усмішок цілий рій!
Спромоглися – все ж зуміли. Хоч спіткнулись і не раз.
Спромоглися – пережили. Стали мудрими таки.
Попри грім і град, вціліли. Місяці – немов віки…
Мури впали – від любові;
Всі кордони – на смітник;
Біль за обрій провели,
Сором прощенням змели.
Шлях просторий – без полови,
Під вікном – новий квітник.
Спромоглися – дочекались. Недарма пройшли роки.
Спромоглися – устояли. Нападів шалений шквал.
Світло влилося у зали. Пил струсили з покривал.
Очі повні сподівання;
Руки вгору – до небес!
Сталь – на порох, геть з-під ніг,
Галас – нишком за поріг.
Жити – більше не страждання,
Сенс буття уже воскрес.
Спромоглися – не здалися. Перед гуркотом навал.
Спромоглися – усміхніться! Перед вами добра путь.
Хто не вміє – хай навчиться. А хто знає – не забудь.
Ціль дороги – бути вдома,
Вам оплатять переліт.
Курс – на зустрічі хвилину,
Вже не буде часу плину.
Ні до чого більше втома,
І ніщо – тепер вже гніт.
Спромоглися – роззирніться: квіти скрізь тепер ростуть.
