Спішать години.
Минають роки.
Молодість не дожене їх.
Було. Минуло. Залишиться тільки спомин...
Пам’яттю лину
В дитячій спокій.
Тихо лечу в безжурний сміх.
Ой, не вернеться зерно до стебла соломи.
Мрії вертають
Там, де був спокій,
Де небо пише молитви,
А добрі люди вимолюють те що треба.
Душа влітає
Неначе сокіл.
В село, де сплять наші хрести.
В них бачить мудрість ,яку нам дарує небо.
10.06.2009р.
