Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50955
Рецензій: 95696

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 15858, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '44.202.90.91')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вірш

Соната

© Остап, 27-05-2009
І залунав оркестр величавий.
Стривожив серце скутеє моє,
Забути змусив геть усе шо є,
Заграв сонет, що був досі незнаний.

І як вино, що в серце чари ллє,
Звук нісся з скрипки здавлений, печальний,
А далі з басу – громовий, безжальний,
Немов любов, що смутку завдає.

І раптом свиснула з нутра сопілка,
Бриніла свіжістю неначе зірка,
Підбурюючи все жаркіший пар.

І гримнула струна у кобзі,
Замайорів запалений пожар,
Дівчата охкали, принишкли хлопці.

Усе завмерло.

Та лише на мить, але напевно,
Всі забувши жить,
Поринули у мрії фантастичні,
Такі казкові і зовсім незвичні,
Що блискотять мільярдами натур.
І я принишк, і в мені запалала
Могутня квітка музики життя,
Що в серці грала, грала, грала, грала
І упивався нею палко я.

Струмок дзюрчав крізь гір зелених,
Крізь камінь, дерево й піски
І звук його краплин шалених
Навіював живі думки.
Аж раптом, якось аж невчасно
Він загудів шалено, страсно,
Пришвидшив хід до бистроти
І став спадати вниз з гори.
І водоспадом сумовитим
Гримів, пашів отой струмок,
Неначе сонцем жовто-ситим
Блистів, яснів крізь нього смок.
Даючи сум у всяку радість,
Він сипав розпач мов любов.
То підганяючи всю жвавість,
А то принишкуючи знов.
Затихло все, струмок скінчився,
Він впав у річку назавжди
І ясне сонечко спокійно
Проміння кинуло туди.
І нахилилась над водою
Старенька змучена верба,
То опустивши косу свою,
А то тріпочучись уся.
А далі, там де річка ширша,
Тихенько віяв вітерець
І очерет там шелестівся,
А в ньому плавав чийсь вінець.
Та скоро хмари темно-сірі
Сховали сонце у собі,
Принісши шум холодно-білий,
Що виростав у тій пітьмі.
І гримнув грім просікши небо,
Стряснувши річку і луги,
І блискавицями даремно
Блистіли раз за раз ліси.
А Зевс розгніваний величний
Іще раз гучно загримів
Й полявся дощ густий, насичний,
Прибивши в землю весь той спів.
Та спів не згас, він бився мужньо,
Листок тріпочучи й гілля,
Так сильно гарно й милозвучно,
Неначе з горла солов’я.
А й справді скоро все притихло,
Дощ закінчився, грім помер,
Лиш в лісі дятел бив ритмічно
І соловейко ледь завмер.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Може, старий Рабінович щось не те скаже, але треба попрацювати з римами

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Невідомий поет Рабінович, 28-05-2009

І тут Остапа понєсло...

© Був і немає, 27-05-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.76722002029419 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …