Знов химерні думки
щось танцюють довкола,
їхні лиця щасливі,
та очі порожні.
Дивні рухи і кроки –
це їхня розмова,
так неначе й живі
мандрівні подорожні.
То летять уперед,
то зникають позаду,
розкрадають минуле й
майбутнє своє.
З плином часу поволі
приходять до ладу
білокрилі
диктують їм
рух дефіле…
