|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
51017
|
| Рецензій: |
95762
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 1321, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.146.105.194') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Вячеслав Семенко, 17-05-2006
|
Місто складається з людей і каміння ,
З вікон , немов на дошці шаховій ,
Вставлених в стіни чіткими лініями ,
З тонких антен з чорними птахами .
А по камінню розбігаються люди ,
Плечі , пальто , краватки , лисини .
Сіра ранковість їм очі студить ,
Білі тумани небо завісили .
Ох , ці тумани , як насипана пудра
Зморшки накрили міста раннього ,
Наче у жінки з очима мудрими ,
Що добирається в центр з окраїни .
Руслом асфальтовим залізні потоки
Між берегів , людьми заповнених ,
Об світлофори розбивають боки ,
Далі розносять вранішні клопоти .
Сонний автобус позіхає дверима ,
Із берегів людей ковтючи ,
Незадоволено пхикнув димом ,
На пішохода пізнього лаючись .
Подихи змішані в тім колисанні ,
Різних дюдей заносить вулиця .
Зліва парфуми мозги туманять ,
Зправа вчорашня чарчина чується ...
Долями людськими заповнене щільно ,
Місто пульсує в ритмі гострому ,
Все розраховано , все доцільно
У метушливо прискоренім просторі .
Люди приходять , поживуть і зникають ,
Час оберта по колу звичному .
Та кожен місту щось залишає ,--
Часткою серця живого і вічного .
Д О Щ
Дощ на склі , як на папері ,
Малював в косу лінійку
В кольоровій акварелі
Вікна з квітами , будинки .
Пензлем , вмоченим безладно
В кольоровість бариів різних
Плаче місто дощепадом
В стилі іпресіонізму .
Ще на ринвах водостічних
Дощ мінорить в ритмі блюзу ,
Саксофонить ніби кличе
Танцювати з вітром в крузі .
Тільки вітер має клопіт --
Мусить гнати хмари -- брили ,
Щоб за комини високі
Не чіплялись без причини .
Видно він з дощем у змові
Жартома , гумористично
Вивертає парасолі ,
Щоб заглянути в обличчя ...
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
