Цікаво, як воно померти,
Відчути посмішку убивці,
Коли перш ніж звільнити зброю,
Він тебе гладить по голівці.
Відчути присмак на губах
Холодного із кров’ю страху
І слабкість віри у очах,
Коли тебе ведуть на плаху.
Цікаво, як то воно знати,
Що не змінити долі плин,
Що ти востаннє бачиш небо
І журавлиний в ньому клин.
У натовпі знайти очима
Обличчя, сповнене жалю…
Прошепотіти лиш губами:
“Назавжди я тебе люблю”.
А потім очі підійняти
до сивого у хмарах неба,
Відмовитися від спокути
І просто знати, що так треба.
