

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	826
Творів:	12445
Рецензій:	19246

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Вірш

Цаца

© Магадара СВІТОЗАР, 09-10-2008
Я не вмію брехати... Вода, як і кров, безлика – Зачерпнеш журавлем – повна кварта води чи крові… Бо і кров кольорова – безлика, і ці гвоздики – Примусове прощання. Перони і люди - змова. У розтріпаний натовп ідеш – і живи щасливо, Твій язик без кісток і йому не мене жаліти, - Парубоче, гвоздики мені не квіти, І цей дощ поросячий в очах – то ніяк не злива. В барабанних перетинках – колії, стук, «бумца-ца», Отака я вже й цаца, бо вік на повій багатий, Він грабує, як звикли, як вчили в його палацах, А невинних, як я, без причини – під дих і за ґрати. Помирати… Воля – вата. Солодка вата. Не навчили її кусати. Я не вмію брехати… Вода, як і кров, безлика – Не скуштуєш на смак, то й наосліп – яка різниця? Бо вода, як і кров – просто жінка… без чоловіка… Кров без плоті, вода без хліба, в руках синиця…
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

За поросячий дощ - тринадцять балів!
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олександр Некрот, 10-10-2008

я теж не люблю гвоздики...
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Wanda Nova, 09-10-2008

Згенеровано за 0.0192058086395 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Цаца

За поросячий дощ - тринадцять балів!

я теж не люблю гвоздики...