ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Лімерик
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 826
Творів: 12442
Рецензій: 19243

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Небо впаде зволікаючи

© Ірина Вітер, 03-10-2008
Куплети зашиті вчорашнім густим серпанком,
І серце, мов блазень, якого чекає обстрІл,
Він лицар-не лицар. Та шию вкривають спазми
Стежок, які тануть у вихорі іменем "бій".

Все це прекрасно. Вона ще заплаче над ним.
Навстіж відкриє вікна, як вирок для сну.
Небо впаде зволікаючи. Сонячний дим
Вкриє нову, монотонну, як лід, весну.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0118110179901 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif