

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	826
Творів:	12447
Рецензій:	19246

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Вірш

Знаєш, так склалося: люди – хронічні роботи...

© Черезова Варвара, 03-10-2008
Знаєш, так склалося: люди – хронічні роботи... Я ж недобитий романтик в добу інверсії. Я ігнорую інстинкти, закони. Скоро ти Теж відречешся від мене шляхом сугестії. Мілко в зіницях і в’януть веселки. Лезами Креслю на шкірі прості, тривіальні істини, Ми не хворіли ми просто були тверезими. Нас не розстріляно просто отак залишено. Поглядом в небо. Думками тепер даремними. Нас повкладали, рядками неначе овочі, Щоб проросли вже інакшими – просистемними. Тих, хто прогнив закопали у ями поночі. Потім ми виросли. Дехто пішов до „правильних”. Дехто лишився. Лопатні рубці ховаючи. Щоб там не сталося, роботи не зламали їх, Хоч і привили бажання померти. Гаряче У божевільні на розі Лихої й Тихої. Крила в сорочку і руки слабкі за спиною. Знаєш... Я дуже хотіла побути втіхою... Знаєш... Я дуже хотіла побути сильною... *** Поміж городини, знаю тебе знайду я. Спробуєм знову. Змайструємо хатку-глечик. Будемо діток ростити. І все спростуєм: Наше минуле, лопати та інші речі. Потім навчишся читати по-між рядками... І прокленеш і мене, і моє писання. Скажеш, яка я хрінова дружина/мама. Просто не вмію я грати в таке кохання. Ти не повіриш... Закриєш себе і двері. Речі-валізи-прощання. Тепер ми квити. Вечір розлився на небі – „Кривава Мері”. Вибач, що так не уміла тебе любити.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Згенеровано за 0.0165259838104 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design