ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Лімерик
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 826
Творів: 12442
Рецензій: 19243

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Мініатюра

Па (останнє осіннє)

© Ірина Заверуха, 01-10-2008
мені видається, що час перелякано б’ється
запаяний десь між рухомих деталей годинника
що осінь – це кава густа і пахуча кориця,
а хмари у небі – шматочки ванільного сирника.

що в тебе на кучерях сонячні бавляться зайчики,
а місто втопилося в морі солодкої вати
і, звісивши ноги, сідаємо ми на окрайчику
старої фортеці, що вже починає дрімати.

закочує сонячне око господар невидимий
годинник не цокає, стрілки втомилися, ми
читаємо листя густі фоліанти під липами
готові до першої в нашому часі зими...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0162379741669 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif