ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Лімерик
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 826
Творів: 12454
Рецензій: 19254

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Сатира й гумор

За культуру! *

© Андрій Бачинський, 16-09-2008
Сьогодні  на селі велике свято:
Артисти з області даватимуть концерт.
Серйозну музику, казали, будуть грати,
А ми їх почастуєм „на десерт”.

Готовність була, наче до параду:
Спочатку Ґандзя наварила самогон,
(смачнючий, мушу визнати, на правду!)
І вийшло, не збрехати, десь бідон.

Для хлопців оковитої не шкода -
Проп’ємо запросто у клубі весь  буфет.
І, як не зіпсується нам погода,
На вулиці продовжимо фуршет.

Іван свиню офірував до столу,
Віддав громаді бідолаху без жалю.
Хоча й була вона вже немічна  та квола,
Та все ж своя... За це його й люблю.

І Зоська, дай їй, Боже, вік здоров’я,
Таку картоплю у мундирах запекла!
А як баняк зварила кишки з кров’ю,
То  запах був!  – Ого! На пів села.

Десерт до столу - справа головихи.
Вона  з давен у нас славетний кулінар!
Про тістечка книжок - забита стріха.
„Солодкий стіл” – це вже її тягар.

Готові...
                   Але млосно, черва точить -
Не осоромитись би нам на весь район,
Й на людях не ховати потім очі.
Артистам показати  треба тон.

Вони ж усі культурні, де там наше?
Усі заслужені, народні і т.д.
Щоранку, мабуть, соки, фрукти, каші.
Не будуть їсти будь що  абиде.

І, певно, мають всі за містом дачі:
Фонтани, клумбочки і персики в саду,
Пташки співочі цвіркають в придачу...
Чи здужають ту „нашенську” їду?  

***

Завклуб в село вернувся  біля ночі:
„Концерт відмінено”, - у розпачі сказав. -
„Автобус не заводиться - не хоче.
Оркестр у філармонії застряв.

Нема грошей артистам на зарплату,
Кінці з кінцями, бідні, зводять аби як.
Куди там ще на транспортні витрати?
Всі крутяться, хто так собі, хто сяк”.

„І що ж тепер продуктам пропадати?” –
Гриміли вигуки у небі над селом.
„Чому ж? Несіть до головихи в хату,
Та й сядемо у неї за столом.”

До ранку їли, пили і співали...
Горлали півні про прихід нового дня.
Культурний голод трохи втамували,
Пора вже випити, напевне, „на коня”.

Хитаючись, з триповерховим матом
Завклуб на стільчик виліз, мов на пост:
„Попрошу всіх на хвильку замовчати!
Останній хочу виголосить тост!

Давайте, друзі, вип’ємо, в натурі,
За те, що в нас духовна є мета!
Нехай живе, нехай цвіте культура!
На віки вічні! Многая літа!”

* - всіі дійові особи - невигадані і  реально існуючі, описані події відбувалися в нашому селі минулого року

Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Смішно))))))))

© Оля Биндас, 07-10-2008

[ Без назви ]

© Зоряна Биндас, 24-09-2008

Життєва правда

© Tamara Shevchenko, 17-09-2008

Банали нашої творчості.

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Дядько Зевс, 17-09-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0109519958496 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif