|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
51004
|
| Рецензій: |
95752
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 11401, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.221.208.183') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Сатира й гумор
|
|
|
| © Андрій Бачинський, 16-09-2008
|
Сьогодні на селі велике свято:
Артисти з області даватимуть концерт.
Серйозну музику, казали, будуть грати,
А ми їх почастуєм „на десерт”.
Готовність була, наче до параду:
Спочатку Ґандзя наварила самогон,
(смачнючий, мушу визнати, на правду!)
І вийшло, не збрехати, десь бідон.
Для хлопців оковитої не шкода -
Проп’ємо запросто у клубі весь буфет.
І, як не зіпсується нам погода,
На вулиці продовжимо фуршет.
Іван свиню офірував до столу,
Віддав громаді бідолаху без жалю.
Хоча й була вона вже немічна та квола,
Та все ж своя... За це його й люблю.
І Зоська, дай їй, Боже, вік здоров’я,
Таку картоплю у мундирах запекла!
А як баняк зварила кишки з кров’ю,
То запах був! – Ого! На пів села.
Десерт до столу - справа головихи.
Вона з давен у нас славетний кулінар!
Про тістечка книжок - забита стріха.
„Солодкий стіл” – це вже її тягар.
Готові...
Але млосно, черва точить -
Не осоромитись би нам на весь район,
Й на людях не ховати потім очі.
Артистам показати треба тон.
Вони ж усі культурні, де там наше?
Усі заслужені, народні і т.д.
Щоранку, мабуть, соки, фрукти, каші.
Не будуть їсти будь що абиде.
І, певно, мають всі за містом дачі:
Фонтани, клумбочки і персики в саду,
Пташки співочі цвіркають в придачу...
Чи здужають ту „нашенську” їду?
***
Завклуб в село вернувся біля ночі:
„Концерт відмінено”, - у розпачі сказав. -
„Автобус не заводиться - не хоче.
Оркестр у філармонії застряв.
Нема грошей артистам на зарплату,
Кінці з кінцями, бідні, зводять аби як.
Куди там ще на транспортні витрати?
Всі крутяться, хто так собі, хто сяк”.
„І що ж тепер продуктам пропадати?” –
Гриміли вигуки у небі над селом.
„Чому ж? Несіть до головихи в хату,
Та й сядемо у неї за столом.”
До ранку їли, пили і співали...
Горлали півні про прихід нового дня.
Культурний голод трохи втамували,
Пора вже випити, напевне, „на коня”.
Хитаючись, з триповерховим матом
Завклуб на стільчик виліз, мов на пост:
„Попрошу всіх на хвильку замовчати!
Останній хочу виголосить тост!
Давайте, друзі, вип’ємо, в натурі,
За те, що в нас духовна є мета!
Нехай живе, нехай цвіте культура!
На віки вічні! Многая літа!”
* - всіі дійові особи - невигадані і реально існуючі, описані події відбувалися в нашому селі минулого року
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
