Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2612
Творів: 47573
Рецензій: 92413

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Поезії

Без назви

© Віка Литвинова, 08-06-2005
Холодний вітер – синьоокий вождь
З далеких півночей – сміється без жалю.
І вкотре стука невгамовний дощ
В прозорі вікна зморщених калюж.

І ваші губи тихі і пֹянкі
Ще пахнуть зовсім вранішньою кавою.
І пальці сонця линуть до дахів
І обіймають промінням ласкавим.

Ніхто нічого думать не велів,
І краще вниз летіти з верховіття…
Та я лечу до вас на ваш олімп,
Хоч мої крила тільки ледь помітні.

І ніби ніч вернулась назавжди
Чаклунством довгожданним і непроханим.
І ніби ранок загубив свої сліди,
І ніби я в вас зовсім не закохана.


                                         *            *            *

– Ви зможете піднятися до хмар?
До синіх гір, до верховіть їх ніжних?
Збирати теплий лагідний нектар
У стомленого сонця з пальців ніжних…
Ви зможете у дивовижну скриньку
Зірки покласти? Вистачить бажань.
Ви зможете ніколи не коритись?!
Ви зможете…
– Занадто вже питань.
Он плине час без страху і жалю,
Минають дні кругами на воді…
Якби ви знали, як я вас люблю!
Я вас люблю сьогодні і тоді.
Весна шепоче щось коханцю-журавлю,
Ще вчора сніг на пагорбі білів…
Я вас люблю! О! Як я вас люблю!
Я вас люблю. Я вас…
– Занадто слів.          
                
                                  *                *                 *

Іномарки на вузькій дорозі –
Чорні мазди, мерседеси білі…
Я стою у черзі за морозивом,
Раптом – погляд ваш з автомобіля.
Так, ви зупинились на червоний,
Мить якусь зеленого чекать.
Та чому тремтять мої долоні,
Й ваші очі щось мені кричать…
Нас п’янить обох вечірнє місто
Ароматним запахом різким.
І в руках у вас, здається, «Вінстон»
Й запальничка з написом таким.
Вам це личить. Справді, дуже гарно
І краватка в цяточку… І плащ.
Жовтий. Ви натисните на гальма,
Та й моя вже черга підійшла.
І чому обом нам так незручно,
Ми ж готові один одному пробачить
Ледь помітні на руках обручки
І зніяковіле «До побачення»,
І цього життя шалену прозу,
І похмурість цих облич довкола…
І навіщо продають морозиво,
І навіщо світять світлофори?

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

За Ваш не обізванний вірш

© Юлія Петрусенко - Левківська, 19-02-2006

Мереживна мелодійність

© Ksenka, 10-12-2005

Душа романтика крізь призму зморщеної калюжі

© Килибирда, 20-07-2005

Без назви - так само як і вірш

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Олег МАРИЦАБО Серый, 05-07-2005

Про прозу

© Академія, 22-06-2005

У Вас закоханий нарцис...

© Гаврюша Обізяна, 10-06-2005
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.6817889213562 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …