

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	826
Творів:	12449
Рецензій:	19248

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Вірш

І кармін - вуста

© Ганна Осадко, 27-08-2008
Це наче вгору бігти на підборах, Це Львів, бруківка і осінній порох, Це осінь-парох казання чита. (Читьє Мінеї, чи Читьє Ганнусі) І доля – золота сережка в вусі, І білі будні – квасоляні буси, І серце – пташка. І кармін – вуста. Стара вірменка і вино із бочки, І білим біла вишита сорочка, І біль – у вузлик – не забути щоб: Метелика, тебе, полинну осінь, Яка триває, як трава, ще досі, Яка гніздечко звила у волоссі, Яка – як срібна куля в білий лоб – Навиліт! І летіти щоб летіти, Бо - в’януть квіти, бо - дорослі діти, Бо - встигнути важливо, бо нема Нічого більше. Бо бруківка сіра, Бо ніжність злазить, як зміїна шкіра, Бо віримо ( святиться наша віра) Бо знаємо – ще день чи два – зима. Але – не буде – ні зими, ні змісту Опісля всього. Бог замісить тісто Наліпить пирогів чи зліпить нас – Нових, найперших…Сад зустріне радо: - Моє кохання і моя відрадо… - Скуштуй-но, серце, цього винограду… Чи яблука? Чи слив? Покаже час.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.0200970172882 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

І кармін - вуста

Про що говорять кармін-вуста...