

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	826
Творів:	12442
Рецензій:	19243

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Поезії

Вавилон-2008

© Wanda Nova, 22-08-2008
До хмар іще далеко нашій вежі, а вже, гріхи злічивши до безмежжя, на різних мовах ми заговорили раптово - і , немов камінні брили, згори на нас обвалюється град незгод, незадоволень. І парад світил уже не видно крізь пилюку, що піднялась. Твою шукаю руку, мов рятівничу соломинку. Де ти? Уламки стін і куряви замети. Ось, голос… рідний! а слова – чужі… Чи то на них буденності-іржі товста кора, що їх не розпізнати? Це божевільне марево, чи знаки того, що надто високо знялися пташки зухвалі? Ніби стріли, глиця ялин правічних цілиться у нас. Та пісня незнайома і чудна твоя. О горе нам, єдиний друже… Мій вічний страх - твоє лице байдуже, і я – німа. Невже стаю німою? Як чорний кіт, зливаюся з пітьмою. Чи це мені ввижається, бува? І просто розгубили ми слова такі потрібні і такі відомі: летіти в парі, в запалі і втомі, і дім свій із руїни підіймати, хоч і зросли подряпини в стигмати, а за порогом в кільця звився Змій… Почуй мене. Почуй і зрозумій.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Згенеровано за 0.0140199661255 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design