

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	806
Творів:	12214
Рецензій:	18788

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Вірш

Avant-garde

© Оксана Лущевська, 08-07-2008
Модельянівська жінка меланхолійно дивиться вдаль очима лляними і неозоро на шию точену тіні лягають зірками скляними. - Хочу їх бачити! Хочу їх бачити! Нащо ти твориш мене незрячу? Очі – тенета! Очі, мов глейові…Так доленосно – нічого не бачать! Наче з ребра мене твориш, нащо? Очі – пусті, мовби мушлі – чи пащі? Страшно! Пристрасті пальцями - гра кіл і ліній: лікті та плечі у пасмах каштанових очі – то серце, серцю б не битися: стане не стане? - Нащо підводиш відтінки побляклі? Мов темні клапті ці очі - лляні. Ні!.. Я не бачу, хоч ґвалтом приходиш: нащо, ти снишся, півголий, мені? У маячні! Модельянівська жінка меланхолійно шию витягує вельми ажурно і почуття очима пустими тре - витирає в золу, ніби жорна.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Рекомендую
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Дана Рудик Статус: Маестро, 09-07-2008

У співавторстві з Модільяні
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ksenka, 08-07-2008

"Коли я взнаю твою душу - тоді намалюю твої очі"
На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Wanda Nova, 08-07-2008

Згенеровано за 0.0165021419525 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Avant-garde

Рекомендую

У співавторстві з Модільяні

"Коли я взнаю твою душу - тоді намалюю твої очі"