

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	753
Творів:	11419
Рецензій:	17315

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Поема

Угода

© Ольга Мігель, 01-07-2008
Лежала на ліжку ковтаючи сльози, Уже третій день і не їсть, і не спить. Не чув він благання, не чув він погрози, Він просто пішов, не вернуйся й на мить. Зостались німими до неї ікони, Глухі до молитви мовчали святі. Усім роздавала вже Анна прокльони, Але не тому, хто лишив у житті Без віри в майбутнє, без щастя кохання, Без клаптика неба, яким завжди був Її лиш єдиний… єине бажання Аби він скоріше до неї вернув! Але він мовчав, не сказавши ні слова І трубки не брав, і вдавав, що не знав. Жаліли все Анну калина, діброва… Один тільки ВІН безнадійно мовчав. «Я жити так хочу, я жити все ж мушу… Але це життя я за тебе двіддам! Та що там життя, віддала би я душу Щоб вкупі пожити у радості нам!» Невпинно ридала безвтішная Анна, Аж раптом почула як їй на чоло Гаряча долоня лягла і так гарно У неї від серця ураз відтягло. Дівчина відкрила непевно повіки… І скрикнула враз упіхзнавши Чорта! Йому все було це неначе до втіхи, Та певно прийшов він сюди не спроста! «Чого тобі треба, нечистая сила?!» - Промовила Анна, схопившись за хрест. «Спокійно, красуне, сама попросила, Ось я і прийшов за багатонько верст. Хотіла укласти угоду зі мною, І душу свою як відплату віддаш Аби повернуть свого Стаса без бою. То як же, підпишеш той договір наш? Усе буде чисто: лишиться з тобою, Живіть ви щасливо, неначе у сні! Та мало душі, заберу я з собою Життя половину твого на землі!» «Чорти знахабніли, коли їм вже мало Душі вічних мук на пекельних вогнях, Якщо вже й життя відібрать забажало Свинячеє рило чорта на рогах!» «Моя люба Анно, навіщо так грубо? Інфляція зараз, і ціни ростуть! Щоб з милим пожитит щасливо і любо Дівчата за мить й все життя оддадуть! Сама ти казала слова ці примурді, Не скаржся тепер! Половину ж лишу! Попестиш ще милого любі ти курді, Як зробиш все те, що я в тебе прошу!» «Чогось ти лукавиш, це знаю напевне! Це вілизе боком мені і йому! А раптом до мене без чорта поверне? Можливо ж відбутися справді цьому! «У тому то й штука, що сам не вернеться! Кохає тебе, але буде один! Залізо не зломиться, хоч і погнеться – Не буде вам ліку самотності днин! Не зможеш його ти уже обійняти, Не зможеш припасти ти палко до вуст! Ні з тебе, ні з нього любові не зняти, Але ВІН забув, де здоровий є глузд! Обоє страждати ви будете вічно, Але він не знайде дороги назад! Розсудить вас Бог… але Чорт лаконічно За хвилю одну знайде чари розрад! Підписуй же кров’ю, чорнилом цим знаним!» «Гарадз, підпишу, бо одне краще мать: Життя половину ПРОЖИТИ з коханим, Ніж вік весь без Стаса мені коротать!» Калиною підпис лежав на папері, Наступного ранку вже Стас подзвонив. Відкрив в своє серце для Анни він двері, До себе в життя знов кохану пустив. І скоро побралась закохана пара, Летіли нещадно щасливії дні, Росли у них діти, й угоди примара Забулася Анні, неначе у сні. Було Анні сорок, коли до порогу У білому жінка з косою прийшла. Стоїть біля ліжа, і родить тривогу Недуга смертельна, що Анну взяла. «Що трапилось, мила, зненацька з тобою? Ти ж щойно здорова й весела була!» - Заплакав коханий, і Анна з журбою Йому про угоду дізнатись дала. Обоє ридали не маючи втіхи. Кохали так сильно, що мало б було Їм вічності разом, а чортове лихо Лише половину життя відвело! Останній цілунок отримала Анна, І смерть вже від Стаса її забрала. Лишився один, сумувати бездарно, Бо мила у пекло навічно пішла. «О мила голубко, моя ж це провина! Якби я від тебе тоді не пішов, Угоди б не виникла клята причина, І слабкості Чорт у тобі не знайшов!» Неначе в тумані, взяв ніж Стас у руки, Поглянув востаннє на милу одну, І ріжучи вени, промовив з розпуки: «Кохана, стривай, я до тебе іду!» Прокинулась Анна із криком, та зразу До дзеркала гляне: «Е ні, молода! І що це наснилось, чого це відразу Пішла в сні до чорта, хоч знала – біда!» Почала, моз дзиґа, збиратись в дорогу, Вже в потязі мудрість сказала одну: «Від нечисті поміч несе лиш тривогу, Без Чорта я Стаса собі поверну!»
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.00980687141418 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Угода

Чудесно, поемно...