|
|
| Авторів: |
2686
|
| Творів: |
51064
|
| Рецензій: |
95789
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 10235, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '52.14.1.136') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Era Vitru, 21-06-2008
|
Вітер втомився собі бути ціллю.
Самодостатність - неправда й насилля.
Замок - доцільність, зворушливість, силу,
Втомлені очі радо зустріли.
Вітер мав гадку розкрити загадку,
Камінь зламати мов шоколадку.
Все було марно - двері штвохати,
Битись об стіни, зникати, звикати,
Дужим крилом покрівлю зривати
І під порогом покірно лежати.
Вітер - стихія. Вітер - подія.
Вітер не знає рамок.
Та все довкола - замкнуте коло,
В центрі якого - Замок.
Що він шукає тут? Вічності? Ніжності?
Друга? Напруги? Туги?
Страшно зломити, бо не сцілити,
Не повторити вдруге.
Вітер - природа! Вітер - пригода!
Вітер не знає постійності.
Та не полине, та не покине
Замок - цей символ надійності.
Гратись, боротись, кохати, плекати,
Від всього світу у крилах сховати!..
Нащо чекати, як не впускають? -
Нащо втікати, як не скучають?
...Знов Вітер Замку вдивляється в вічі:
- Де заховав ти своє протиріччя?
Ти не безсилий - де ж твої крила?
Нащо крилатим крила ховати?
Може ти пустка?
Може ти пастка?
Може загинути краще,
Ніж впасти?
... Ніжна надія пульсує тривожно:
Може і Замок без Вітру не може?...
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
