Коли ми з Начальником остаточно зрозуміли, що підміну нам вже не надішлють, і мусимо віддуватися за чотирьох радистів вдвох, ми просто поділили добу навпіл. Йому дістався день, а мені ніч.
І от настав той день, якого Наталя так боялася. Тимур подзвонив матері і сказав:
- Мамо, я думаю, ти повинна знати те, про що я зараз тобі скажу. Але не хвилюйся тільки. Я тебе дуже прошу.
Наталя зблідла. Вона одразу зрозуміла, про що йтиметься. Мовчки...
* * *
Коли приїхав Павло, він відразу помітив, що за час його відсутності з Наталею щось трапилося. Дружина майже не розмовляла, її навіть не цікавило, як Павло з’їздив у відрядження. Роботу по дому вона виконувала, неначе автомат. Жінка могла година...
* * *
Будиночок, до якого Павло привіз Наталю, привів її у такий захват, що вона не могла стримати свого захоплення. Павло радів, що догодив їй, і теж не приховував своїх почуттів. Вони покидали речі на веранді будинку і кинулися оглядати оселю, в як...
* * *
Минуле... Деколи воно допомагає жити спогадами. Коли в житті не залишилось нічого хорошого, коли ти розумієш, що все важливе залишилось позаду, і в майбутньому тебе вже нічого не чекає, ти живеш спогадами. Ці спогади зігрівають твою душу, допом...
Він засів в кущі ананасу. Дві тоненькі лінії прицілу снайперської гвинтівки "слонобійка" зійшлись на довбешці вухатого ворога з хоботом. Додаткові датчики прицілу показували відстань, масу цілі радіус вух і довжину хобота.
- Ну все, суки, тепер я вас так...
Я брів по снігу. Такому білому і чистому як аркуш нового ватману. Брів порушуючи пунктиром своїх слідів його незайману білизну. Але я не брів – я йшов. Йшов легко, як не можна ходити по глибокому снігу, настільки глибокому, що нога провалювалась по коліно...
10.
Штаб цієї відомої не тільки в Чечні, Росії і Україні людини розміщувався в одному з високогірних селищ. Мене не везли туди з зав’язаними очима і не тримали в таємниці назву селища. По...
Прокинувся. Ще не відкрив очей. Не хотів відкривати. Боявся. Мені було страшно, як в дитинстві, коли боявся темряви. Зараз я боявся невідомості. Страх ще не захопив мене всього і не варто було давати йому шанс на це. Спокійно напружив м’язи тіла. Раз. Дру...
2.
Літак піднявся в повітря. Сей хан одразу задрімав, а я втупився нічого не бачачим поглядом в ілюмінатор. Думав? Аналізував? Мріяв? Про що?
Про що і над чим я міг думати в той час? Що аналізувати? Ста...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design