Не на конкурс
Потік свідомості (вибач, Зіпа, стирив твій жанр. хоча сприймай це по
іншому - ти його створив і він тепер популярний)
Хочу щоб це прочитали Олег Сірий, Свєта, Зіпа, Оля Мігель і ще всі, кому не ліньки :)
Насправді ми давно вже мертві, просто ще ніхто не здогадався нас поховати.
Насправді ми лише примари, нахабні настільки, щоб влізти у чуже життя. І вважати це втручання життям своїм.
Насправді найтяжчий гріх – недоречність. І це те, чим ми завинили пер...
Кімната... Стіни оповиті червоним оксамитом, на підлозі чорний килим... по ньому розсипані білі перли... Біля вікна стоїть столик, невеличкий, дерев’яний з бронзовими лапами...
Шоколад, вино, пачка слімсів... В повітрі пахне ніжністю. Троянди в порцеля...
Її тонкі руки спокійно лежали на столі, немов дві великі білі квітки на поверхні води. Густе золотаве волосся, яке ніби увібрало в себе гарячий блиск сонця, м’якими хвилями спадало на худі плечі. Здавалося, що ця пишна грива є занадто важкою для її тендіт...
- Вісімнадцяте листопада, дві тисячі шостий. Роман про трагічність буття. Робоча назва – „швидкоплинність”. Або краще якось так, щоб звертання: „Встигни, добре?”... Але ладно, то все у процесі...
Зручно та дещо по-кіношному закинувши ноги на стіл, ...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design