«Вибрик долі. Або як ми самі ламаємо свої життя»

То був квітень 2006 року
Шукаю ключі. Господи, куди ж вони поділися. Знаю що нікого немає. Блін. О, знайшла. Відчиняю. Голоси. Не роззуваюсь. Йду в спальню. Банальна сцена. Двоє. Втомлені, приємо втомле...

Привіт! Мені трошки холодно без тебе. Хоча з тобою я, по суті, ніколи й не був. А це говорить про те, що цілком можливе тепло, яке я мав би від тебе отримати, виявляється просто:
1. Вигаданим.
2. Вимріяним.
3. Таким бажаним.
Такими є перші ознаки твог...

(як я писав оповідання про гоголівщину, свиней і не лише свиней та яке свинство з того вийшло)

* * *

син чоловічий
лиш звично
ховає небо в очі
але знає, що вдруге
все одно вже не воскресне


* * *

і гадає собі наступним чином:
«…так, ну д...

       Тиха українська ніч.Село. Свиноферма. На ній, двоє вже давно дорослих та дибелих свиней чоловічої статі сидять та п'ють горілку, час від часу запалюючи цигарки без фільтра.
-  Не життя, а чорт знає що, ти зі мною згодний Боря? – питає один із сви...

Голова  Спілки Художників міста Н-ська Микола Іванович Фарботряс мовчки дивився  на художників.
- Івановичу, це неподобство!
-Це, знаєте, суцільне обмеження  в правах, – обурювались ті з них, хто найбільш не любив усяких зібрань.
- А може,  трохи  по...

І що ж ти, ото, зараза, робиш? Я ж тебе попереджав: Дочекайся моменту доки управляючий, хоч би, на той бік поля від`їде! А це що, момент? Кавунчика воно, відітєль, нагло возбажало, кірзоопудало несите... Тепер тільки вшиватися й залишилося! Сьогодні вже, ...

Пам`ятаєте мого Бузяя?  Пішов у небо, роголобий. Виріс, доспів і надоїв. Всмислі, не молока, бо яке молоко з бика? Таке саме, як і з коня, отака, мужики, тріпотня. Тю, щось я у віршата вступив... Коротше, дістав він мене норовом своїм і здав  я його учора...

                                    Синдром  бажання

     Навіть ті, хто визнають, що в цьому світі не все так погано, знають, що все може бути ще краще. В чому вимірюється та „кращість”, кожен відчуває по-своєму. Проте в будь-якому випадку, навіть якщ...

                                                    Кольори

     *Чому ми, народившись прекрасними безтурботними немовлятами, виростаємо і перетворюємося в більшості своїй на безжалісних монстрів?  Чому, знаючи про таїну Вічного Руху, ми віддаєм перева...

                                                         ВІДДАНО  

     Щоб зі мною не траплялося, з якої б ноги я не вставав щоранку зі свого ліжка, я завжди лишаюсь відданим собі. Це допомагає. Особливо тоді, коли життя тільки і шукає слушної нагоди,...