-Привіт,- якось несподівано розірвали тишу ці слова.
Його слова. Я не бачила його здавалося цілу вічність. Два роки.
-Привіт,- так незвично для себе сказала я.
-Як ти тут? Що в тебе новенього? - з невдаваною цікавістю запитав він.
-Та не знаю, ніби в...

А коли постарієш, то простягнеш руки твої,
і інший обв’яже тебе і поведе куди не хочеш.
Євангеліє від Іоанна 21:18


Несподівано мотузку різко потягло вперед і праворуч. Петра, який глибоко замислився і несвідомо намотав її кілька раз на ліву руку, с...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

«Вибрик долі. Або як ми самі ламаємо свої життя»

То був квітень 2006 року
Шукаю ключі. Господи, куди ж вони поділися. Знаю що нікого немає. Блін. О, знайшла. Відчиняю. Голоси. Не роззуваюсь. Йду в спальню. Банальна сцена. Двоє. Втомлені, приємо втомле...

Я народилася у звичайній сім’ї”; та кому я брешу, звичайна – це не зовсім те слово, точніше зовсім не те, яке б пасувало до моєї сімейки. Море грошей, великий бізнес, брак часу, брак людяності: пихаті, засліплені грошима люди – це якщо коротко про сім’ю, ...

Щороку восени ми ходили цим парком і збирали листя та каштани. То було так гарно. Пожовкле листя танцювало навколо нас свої веселі танки. Ми раділи, як діти. Хоча мабуть ми і були ними… І так це все було наївно та по-доброму……….
     ………А коли взимку ми...

-Привіт,- якось несподівано розірвали тишу ці слова.
Його слова. Я не бачила його здавалося цілу вічність. Два роки.
-Привіт,- так незвично для себе сказала я.
-Як ти тут? Що в тебе новенього? - з невдаваною цікавістю запитав він.
-Та не знаю, ніби в...

Apocal & Panurg & Deu. Дві тисячі років із дня розп’яття людей у особі Христа. Чим не дата для кінця світу? Поміч? Кожен допоможе собі сам, але буде це не раніше, ніж він допоможе – він уже допоміг. Брак часу. Ваша черга. Моя? Я не можу стояти у черзі. Бо...