"Остання сторінка"

Був поганий день. Ще один з тих багатьох поганих днів, яких повно в цьому житті. За вікном падав сильний, металевий дощ, а небо, вкрите страшними хмарами, здавалося напрочуд жорстоким.Проте воно дуже вабило і тягнуло до себе. Незваж...

                                                                                                               Пам'яті Дмитрія Скафіді

Того літа Михайло працював у Діксоні.

В цьому місці розповіді зазвичай знаходиться якийсь всезнайко, який ...

P.S.

Цей клятий годинник мене дратує. «Тік-так, тік-так!» - стукотить, наче шкапа по бруківці. Ніяк не можу сконцентруватися. І нащо я його сюди поставив?
Серджусь на себе.
«Ах, так!» - спливає у пам’яті спогад, наче бульбашка з-під води, і насичує...

Текст видалено автором твору...

Десь далеко внизу тисячами фарб текла траса. Тисячами вогнів. Світло фар, а в деяких – світло очей, світло сердець. Десь далеко внизу...
Монетка загубилась у теплій гущавині темряви, так і не торкнувшись жорсткого асфальту.
Вона досі рідко торкалась ж...

Хуртовиною, котра почалася ще звечора, нанесло повно снігу, і до півночі височенні білі кучугури понамітало на мерзлу ріллю. Довжелезними високими переметами лежали вони одна біля одної, перетворюючи землю на хвилясте біле море. Крізь темряву вузькими про...

Весна прийшла на Оболонь. Зелена і бруньката. Я радів весні так, ніби ми бачилися вперше. Вдихав її пахощі, замішані на димі з Оболонського проспекту і мружився від сонця, либонь, найяскравішого за увесь рік. Сьогодні я йшов за Винниченковою „Сонячною Маш...

  Тепло, сонячно, десь плаче немовля… Сиджу у затінку, оточений сірими, кам’яними стінами, намагаючись розгледіти кого-небудь за похмурими вікнами. Допиваю вино, тихенько наспівую щось напівзабуте, згадую далеких друзів.
  Вони підійшли непомітно.
  «Хл...

Так, всі фентезійники збирайтесь. Давайте замутим фентезі-конструктор. Таке собі fantasy-story. Яке відбувається /самі здогадались?/ у якомусь фентезійному світі. Але ні, не такому, як в Толкіена чи в Перумова. Щось ближче до нас. Ні - не словянське фенте...

Zeorgij ale Tonij Zerus. У безвір’ї немає успіху. Це вам каже сам диавол, який пройшов сім воріт агонії пекла і земних катаклізмів. Тринадцять вершників на конях сидять – кожен своє відбуває. Це триває до появи літургій домінантів, які читають речитативом...